Автори
Анна КоваленкоУкраїнська дослідниця мистецтва та культури, критикиня та медіаторка, наразі живе та працює між Монреалем та Києвом. Її наукові інтереси включають екокритику, гендерні дослідження та фемінізм, постколоніальні студії та колективну травму. Має ступінь магістра з літератури, візуальної культури та кіно в Естонській академії мистецтв і Талліннському університеті. Співпрацює з мистецькими інституціями та подіями як медіаторка, зокрема брала участь у Естонському Павільйоні на 59-й Венеціанській бієнале, виставці «Футуромарення» в Естонському Художньому Музеї (спільно з Мистецьким Арсеналом), поп-ап експозиції "Мистецтво піклування" Українського музею сучасного мистецтва (UMCA). Також має досвід проведення музейних воркшопів для українських дітей-біженців, які виїхали з України. Одним із головних особистих інтересів наразі у своїй письменницькій та кураторській практиці визначає пошук нових наративів для деколонізації знань про українське мистецтво та культуру за кордоном. Наразі продовжує досліджувати галузі екокритики, колоніалізму та студії пам’яті в контексті сучасної України та травми поколінь.
Постколоніальна екокритика
Генадь ПобережнийГенадь Побережний є професором політології в Українському Вільному університеті в Монахові (Мюнхені, ФРН) на факультеті державних та економічних наук де він спеціялізується на совєцьких геноцидних та колоніяльних студіях, а також на політичній та соціяльній географії Східньої Европи та Північної Америки. Крім того, Генадь був асоційованим дослідником Гарвардського інституту українознавства, де працював головним картографом розділу «Великий голод» для електронного атласу України (http://gis.huri.harvard.edu/historical-atlas/the-great-famine.html). Він є співорґанізатором Осередку порівняльних геноцидних і колоніяльних досліджень імені Рафаїла Лемкіна і бере участь в наукових проєктах, пов'язаних з геноцидознавством, вивчає наукову спадщину Лемкіна та його концепцію геноциду, а також працює над власною книгою про совєцьку політику геноциду в Україні. Доктор Побережний є випускником Ратґерського університету (США) де він скінчив маґістратуру та докторантуру в царинах географії, екології, політології та ґлобальних студій і викладав курси з політичної географії світу і порівняльної політології посткомуністичних суспільств. Він є бенефіціянтом стипендіяльних програм фундацій імені Фулбрайта, «Відкритого суспільства» та Наукового товариства імені Шевченка в Америці.
Концепція Рафаїла Лемкіна про совєцький геноцид в Україні
«Назва змінна» Марина Марініченко та Валерія КарпаньКолектив українських кураторок і художниць Валерії Карпань та Марини Марініченко був створений у процесі спільних досліджень. Разом вони працюють з темами пам'яті та практик комеморації, мультисенсорного досвіду, візуальної (цифрової) антропології, трансформації символічних та природних ландшафтів, інклюзивності, дослідження локальних наративів та культурної освіти.
Відзвичаювання
Дарія Оробчук
Мовознавиця, яка вивчала германістику та англійську мову в Чернівцях, Україна, та отримала докторський ступінь з германської філології в Університеті Кобленц-Ландау, Німеччина. З 2021 року вона працює науковим співробітником у магістерській програмі “Німецька як іноземна та друга мова та Багатомовність” у Інституті міжкультурної комунікації Університету Гільдесгайма. До її дослідницьких областей належать дидактика мовного навчання, німецька мова як іноземна та друга мова, міграційна лінгвістика, мультимодальність та дослідження метафор. Є співзасновницею мережі «Візія України: освіта, мова, міграція».
Аброґація
Леся СкінтейПостдок на кафедрі германістики Інсбрукського університету, Австрія. Закінчила докторантуру на тему раннього вивчення німецької як другої мови в Університеті Білефельда та працювала науковою співробітницею в університетах Кельна та Кобленца. У літньому семестрі 2023 року вона заміняла професорську посаду W2 на кафедрі німецької мови як другої мови та німецької мови як іноземної в Університеті Кобленца. Її робота та дослідження зосереджені на вивченні другої мови, української мови як мови походження, багатомовності, професіоналізації вчителів німецької мови як другої, впровадженні концепцій мовної освіти та якісних методах дослідження. Вона є співзасновницею та координаторкою міждисциплінарної дослідницької мережі "Візія України: Освіта, мова, міграція"
Аброґація
Світлана БєдарєваІсторикиня мистецтва, кураторка та мисткиня. Вона отримала ступінь доктора філософії з історії мистецтв в Courtauld Institute of Art, University of London. Вона є редакторкою книги "Contemporary Ukrainian and Baltic Art: Political and Social Perspectives, 1991-2021 (Stuttgart: ibidem Press, 2021) та співредакторкою "На лінії фронту. Українське мистецтво, 2013-2019 рр." (Mexico City: Editorial 17, 2020). У 2022/23 роках Світлану обрали феллоу Джорджа Ф. Кеннана в Інституті Кеннана, Центр Вільсона, гостьовою досліднецею в Університеті Джорджа Вашингтона, феллоу міжнародної організації CEC ArtsLink за її кураторську роботу та Лауреаткою Премії Prince Claus Seed за її художню роботу. Світлана публікувала свої тексти в таких академічних журналах та медіа-виданнях, як October, ArtMargins Online, Space and Culture, post at MoMA, Revue Critique d’Art, Financial Times, The Burlington Contemporary, Hyperallergic, and The Art Newspaper. Наразі Світлана працює над двома книгами: про деколоніальність України для Palgrave Macmillan та мистецтво та опір для Routledge.
Від стану постколоніальності до деколоніальної ситуації
Валерія БураджиєваВалерія Бураджиєва -- кураторка й художниця з м. Бердянськ, Україна. Закінчила КНУ ім. Т. Шевченка за спеціальністю "культурологія". Наразі здобуває ступінь магістра зі студій перформансу в Стокгольмському університеті. З 2022 р. -- кураторка мистецько-дослідницької платформи SONIAKH, яка працює з темою пост- та деколоніальності в українському мистецтві та культурі. Працювала у фонді ІЗОЛЯЦІЯ (Київ), Дикому театрі (Київ), Milvus Artistic Research Center (Кніслінге, Швеція).
Мімікрія
Мотенко ЯрославКандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків, Україна). Наукові інтереси: революційні процеси у Східній та Центральній Європі у 20 – на початку 21 ст., Українська революція 1917-1921 рр., регіональні особливості селянського руху в Україні 1917-1921 рр., технологія прихованої політичної комунікації. У 2005 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Селянський рух у Харківській губернії в 1917-1921 рр.». На початку 2000-х років почав досліджувати проблематику суспільно-політичних процесів на пострадянському просторі в контексті російсько-української гібридної війни 2014-2022 років. Питання, на яких зосереджений дослідник: методи інформаційної війни та інструменталізація гуманітарних дисциплін. Автор 70 публікацій, у тому числі чотирьох колективних монографій.
Мнемонічна війна (війна пам’яті)
Стефанія СидороваДослідниця, активістка та філософиня, що вивчає соціальні та антиколоніальні епістемології. Її дисертаційна робота спрямована на розкриття впливів владних стосунків на щоденні пізнаннєві практики та дослідження стратегій опору панівним системам знання. Вона працює кураторкою проєктів освітньої філософської платформи «Печера Платона». Наразі зосереджена на підготовці до друку тому перекладів текстів філософинь 17-19 ст. Живе в Києві з чоловіком, двома котами та книжками.
Колоніальність знання
Юрій БойкоЯ народився в липні 1998 в Києві, випускник кафедри філософії НаУКМА (магістерський диплом з відзнакою), PhD-студент з філософії в Європейському Університеті Віадріна (Frankfurt Oder). Займаюсь волонтерством та культурною діяльністю (співпрацюю з такими місцевими організаціями як verbuendungshaus fforst e.V., Kulturmanufaktur Gerstenberg, Slubfurt e.V. та ін.), ініціював серію показів українського поетичного кіно з дискусіями разом з Олексієм Ісаковим (Віадріна). Я викладаю на кафедрі культурології в Університеті Віадріна (веду туторіум до курсу "Einführung in die Kulturwissenschaften" – "Вступ до культурології").
Антропоцентризм та його критика в «Землі» (1930) Олександра Довженка
Лія ДостлєваХудожниця, культурна антропологиня, есеїстка. Головним фокусом її мистецьких та дослідницьких робіт є теми колективної травми, деколоніальної критики, субʼєктності та видимості вразливих груп. Учасниця Українського Павільйону 60-ї Венеційської бієнале. Виставлялася в Kunstinstituut Melly (Роттердам, Нідерланди), Kolumba Museum (Кельн, Німеччина), Ludwig Museum (Будапешт, Угорщина), National Gallery of Art (Вільнюс, Литва), Tbilisi Photography and Multimedia Museum (Тбілісі, Сакартвело), National Museum of Fine Arts (Бішкек, Киргизстан), Latvian National Museum of Art (Рига, Латвія) та ін.
Колоніальне стирання
Юлія КіщукЮлія Кіщук досліджує та фотографує. Її академічні зацікавлення охоплюють феміністичну та деколоніальну теорії, візуальні студії та довкіллєву гуманітаристику. Юлія має ступінь магістрині Гендерної та Жіночої історії і зараз закінчує магістерську програму у Нью-Йоркському Університеті.
Деколоніальний естезис
Олександра КотлярАспірантка кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Дослідниця американської інтелектуальної історії й деколоніальності. Нині працює над дисертаційним дослідженням, присвяченим інтелектуальним витокам зовнішньополітичної думки США.
Колоніалізм та колоніальність
Марія ВарлигінаАспірантка Ягеллонського університету, антропологиня, дослідниця візуальної культури. З 2017 року співпрацювала з YermilovCentre, Chekachkov Photo Academy, MOKSOP. З 2022 р. співпрацює з краківськими культурними інституціями як кураторка, перекладачка. Наукові інтереси: антропологія часу, нова щирість та наративізація історії.
Гетерохронотопія
Дарина Скринник-МиськаЗавідувачка кафедри актуальних мистецьких практик Львівської національної академії мистецтв, кандидатка філософських наук, доцентка. У 2004 році закінчила ЛНАМ за спеціальністю “Реставрація творів мистецтва”, 2008 - аспірантуру в ЛНУ ім. І.Франка на кафедрі історії та теорії культури філософського факультету. Співрозробниця освітньої програми «Актуальні мистецькі практики» та співзасновниця кафедри актуальних мистецьких практик, яку й очолює. Учасниця понад 30 наукових конференцій та семінарів. Авторка понад 100 публікацій, з них – 30 наукових; понад 70 – науково-публіцистичні та публіцистичні тексти, статті до мистецьких каталогів. Запрошена лекторка, модераторка, спікерка дискусій; членкиня журі мистецьких конкурсів, зокрема комісії з відбору Куратора українського павільйону на 60-й Венеціанській бієнале. Співкураторка проектів «Мистецтво опору» (Валенсія, Іспанія, 2022), «Сакральний простір» (Львів, Україна, 2020), ІІ Бієнале молодого мистецтва (Харків, Україна, 2019), «Акт прийому-передачі» (Івано-Франківськ, 2018); кураторка проекту «Ослапія+Час» (Львів, Україна, 2021).
Пограниччя
Мирослав ШкандрійПрофесор Мирослав Шкандрій викладав славістику в Манітобському університеті до 2019 р. У 2021-23 рр. був запрошеним викладачем у Колумбійському університеті. Він автор книжок про літературну дискусію 1920-х років в Україні, російсько-український дискурс про імперію, український авангард, націоналізм, змагання за історичну пам’ять в двадцятому столітті, і про дивізію ‘Галичина’.
Антиколоніальний, постколоніальний, деколоніальний
Надія Кісс Надія Кісс - соціолінгвістка та славістка. Вона працює науковою співробітницею (постдок) у Гіссенському університету імені Юстуса Лібіха. Сфера її досліджень - мовна політика, мовний активізм, мовний ландшафт та міграційна лінгвістика. Вона є співзасновницею дослідницької мережі "Візія України: освіта, мова та міграція".
Аброґація
Людмила ПідкуймухаЛюдмила Підкуймуха – українська соціолінгвістка, кандидатка філологічних наук. З травня 2022 року перебуває на посаді постдока в Ґіссенському університеті імені Юстуса Лібіха (Німеччина). 2016 року захистила кандидатську дисертацію, присвячену мовній ситуації Львова між двома світовими війнами, а 2020 видала монографію «Мова Львова, або коли й батяри говорили». З 2015 по 2022 рік обіймала посаду доцентки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Україна). Др. Підкуймуха як гостьова лекторка і стипендистка різних програм перебувала в університетах Канади, Німеччини та Польщі. Вона є співзасновницею мережі «Візія України: освіта, мова, міграція». Сфера наукових зацікавлень: мовна політика, мовна ідеологія, дво- та багатомовність, а також дослідження культури та медіа.
Аброґація
Євгенія Селезньова Дослідниця, письменниця, культурна менеджерка родом з Одеси. Засновниця та екс-головна редакторка науково-популярного часопису «Про|стір»; дописувала для YourArt, Korydor, Update, та інших видань в Україні та закордоном. У 2023 захистила магістерську роботу з гендерних студій на тему «Відчуття приналежності в ЛГБТКІ+ українців під час повномасштабного російського вторгнення» (Центральноєвропейський університет, Відень). Наразі здобуває ступінь Ph.D. там же, та розробляє проєкт дослідження квірних та гендерованих темпоральностей російсько-української війни. Окрім того, пише і публікує дитячі тексти під псевдонімом Соня Зелена.
Меншинний перформанс
Марія Вторушина (вони/їх)Куратор/-ка, дослідник/-ця та письменник/-ця. Їх кураторські проекти базуються на аналізі концепцій і практик свободи, а сферою досліджень є історія квір-мистецтва в суспільствах, що пройшли крізь радянський колоніалізм. У своєму поточному дослідженні Марія прагнуть виявити та артикулювати голоси і практики квір-людей, цензуровані або репресовані тоталітарними державними режимами з початку ХХ століття. Отримавши ступінь магістра теорії мистецтва в НАОМА (Київ), Марія пройшли післядипломну програму в Centre for Gender and Diversity дослідницькій платформі факультету мистецтв і соціальних наук Маастрихтського університету. У 2023 році Марія були головним редактором/-кою журналу Artslooker, а з 2016 по 2021 рік очолювали Kyiv Art Week як арт-директор/-ка.
Колоніальність гендеру/патріархат і влада
Марія Кардаш Незалежна дослідниця і перформерка, що працює з темами культурної пропаганди, образами “екзотичного” й “орієнтального” в мистецтві та суспільними уявленнями про поділ Ми/Чужі. Родом з м. Ізмаїл, наразі мешкає в м. Катовіце, Польща. Як фахівчиня з антропології танцю, поєднує академічну діяльність (участь в резиденціях та конференціях, публічні дискусії) з театральними і танцювальними проєктами. Є стипендіаткою Erasmus Mundus, Вишеградського фонду та інших міжнародних програм.
Євроцентризм, Євромодерність
Христина Семерин Я дослідниця, PhD, журналістка й письменниця. Народилася й виросла на бойківському Прикарпатті. У фокусі моєї уваги культурна пам’ять, українська і світова літератури, гендер, права жінок, жінки в культурі, імагологія й уявні географії Центрально-Східної Європи, східноєвропейські єврейські студії, сучасна українська скульптура й культурні політики. Упорядниця антології української короткої прози про євреїв. Редакторка п'яти томів видань під егідою «Геопоетичні студії». Гостьова дослідниця в Університеті Авґсбурґа (Німеччина), Університеті Індіани Блумінґтон, Фордгемському університеті, Північно-Західному університеті (США), Центрі східних студій (Польща). Лавреатка багатьох нагород. Стипендіатка програм Vidnova Ukraine для культурних діячок, Think Visegrad Fellowship для експертів із Центрально-Східної Європи, Меморіального фонду єврейської спадщини, Університету Індіани Блумінґтон, з єврейських студій у Фордгемському університеті, стипендії Президента України та ін. Авторка аналітичних досліджень про стан української культури під час війни, науку на війні, російську дезінформацію в регіональних медіа для Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Веду список загиблих на війні вчених спільно з командою науково-популярного порталу «Моя наука». Експертка Українського інституту книги. Раніше — експертка Українського культурного фонду, викладачка в університеті, фултайм журналістка. Маю членство Української асоціації юдаїки та Асоціації славістичних, східноєвропейських і азійських досліджень.
Гендерна субалертність
Дарʼя Попіль Дослідниця соціальної філософії, наразі здобуває ступінь магістра в L’École des hautes études en sciences sociales у Парижі. Отримала ступінь бакалавра філософії в Київському університеті імені Тараса Шевченка та розпочала своє магістерське навчання в Aix-Marseille Université та продовжує уже в EHESS. Розглядає питання деколонізації гуманітарного знання в Україні використовуючи методологію соціальної філософії. Має досвід співпраці зі Студентським Товариством Усної Історії Філософії, де проводила дослідницькі інтерв’ю у представників української академії 70-80х років, щодо розвитку українських гуманітарних досліджень у пізньому СРСР.
Епістемічна несправделивість
Юлія Кравченко Незалежна дослідниця, к. філос. н., освітянка, лекторка з курсу «Історія української культури», засновниця ГО «Філософія для дітей та дорослих». Випускниця програми Фулбрайта (Педагогічний коледж Колумбійського університету, 2021–2022 рр). Її публікації включають статті з методики «Філософія для дітей» із акцентом на деколонізації освітніх практик.
Антиколоніальний, постколоніальний, деколоніальний