Gender Subalternity
Author: Khrystyna Semeryn
Translation from Ukrainian: Galyna Kotliuk
Editor: Clemens Poole
The visibility and voices of Ukrainians have often been ignored in the world, and Ukraine has often been represented through stereotypes and a Russian colonial perspective. Gender subalternity is illustrated by the under-representation of the experiences of Ukrainian women, as members of the resistance movement, or who survived imprisonment in Gulag concentration camps. In her research of Gulag history, Anne Applebaum relies on the The Gulag Archipelago by the Russian Alexander Solzhenitsyn [26] — a Soviet dissident and imperialist in his views, who rejected the Ukrainian people the right to independence and denied the genocidal nature of the Holodomor [27, 28]. For his book, Solzhenitsyn had consulted Nadia Surovtseva about women’s experiences, who was Ukrainian and the author of detailed memoirs about her thirty years of imprisonment. Despite Applebaum’s general attention to the Ukrainian context, the voices of Ukrainian women, and notably Surovtseva’s voice, are not actually present in her book.
The invisibility of Ukrainian women is especially striking against the backdrop of quantitative indicators of their involvement in the resistance movement: Ukrainians were the largest ethnic group among Gulag prisoners, and women made up a third of their number [29]. The female members of the resistance movement were subjected to double discrimination in the androcentric conditions of their own community [30, 31], as well as from the Russian hegemony. The perception of women in the underground resistance movement was largely based on gender stereotypes and was focused on body, care work and motherhood as the female “mission”, while the role of the father was weakly articulated [32, 33]. After marriage, women in the underground were sometimes only associated with their husbands [34]. Despite the contributions of women, a “male history of struggle” was often formed, with the heroisation of exclusively men [35]. For example, Yevhenia Andrusiak emphasizes that the purpose of her memoirs is to tell about the heroic life of her early deceased husband [36], who did not care much about her, although her own life was no less heroic. At the investigation stage, the Bolsheviks exploited the gender vulnerability of female detainees. In addition to the sexual assaults mentioned by Halyna Shandarak and others, they resorted to the practice of “family hostages” [37]: blackmailing and forcibly separated children from their families, raising them in orphanages and foster families, in the Soviet ideology [38]. This happened, for example, to Natalia Berezynska-Shukhevych and Stefania Andrusiak.
In the circumstances of the Gulag, Ukrainian women were characterised by their individuality and sense of national solidarity, which is indicated by a large number of women’s narratives, and the memories of non-Ukrainian prisoners [39]. They preserved their linguistic identity, customs, and religious practices, refused to sing songs glorifying Stalin, organised protests, and stuck together [40, 41, 42, 43]. In imprisonment, Ukrainian women and other female detainees suffered from gender-based violence: they were forced to expose and wash themselves in public, were subjected to beatings, rape, strict regulation of sexual activity, separation from newborn children, etc. Overall, they lived in impossible conditions, defined, to paraphrase Zabuzhko, by “a purely penitentiary concept of a human space, where basic human needs are outlined by the triangle of bed–basin–parásha [“parásha” – in Russian criminal jargon, a place to relieve oneself. Trans.]” [44]. Despite this, women tried to take care of men, recreating the traditional family model with the woman performing a service/caring role [45]. In the descriptions of corporeality and sexuality, the women narrators resort to self-censorship, probably connected to personal pain and the invisible pressure of patriarchy and traditional morality. In their memoirs, there are a few references to mass rape on ships (Vanda Gorchynska mentions this), forced prostitution, and gynecological problems. The gender subalternity of Ukrainian women often had multiple dimensions. After all, motherhood, disability, sexuality, and other aspects of identity created additional challenges in the conditions of camp imprisonment. At the same time, due to their conventional position of inferiority in the social hierarchy, Ukrainian women psychologically endured interrogations and imprisonment more easily than Ukrainian men [46]. Women seek refuge in their horizontal connections of solidarity and mutual support. For men, who are used to hierarchy, the loss of dominant status was subjectively a far more traumatic experience. This observation does not reduce the suffering of Ukrainian women, but complements the concept of gender subalternity, which characterised their position in the Gulag.
Endnotes
02. Gayatri Chakravorty Spivak, “Can the Subaltern Speak?” in Patrick Williams & Laura Chrisman, eds., Colonial Discourse and Post-Colonial Theory: a Reader, (Columbia University Press: New York, 1994), 66–111.
03. Leela Gandhi, Postcolonial Theory. A Critical Introduction, (Edinburgh University Press, 1998), 83, 86.
04. Ania Loomba, Colonialism and Postcolonialism, (Routledge: London and New York, 1998), 166.
05. Agata Araszkiewicz, Wypowiadam wam moje życie: Melancholia Zuzanny Ginczanki, (Warsaw: Fundacja OŚKa, 2001), 19–20.
06. Катажина Ґлінянович, “Постколоніалізм як колоніалізм. Безголосий субалтерн у польському постколоніальному дискурсі” в Тамара Гундорова, Аґнєшка Матусяк, ред., Постколоніалізм. Генерації. Культура, (Київ: Лаурус, 2011), 45.
07. Fuad Abdul Muttaleb & Mu’ath Abo Jelban, “The Double Colonization of Women in Tayeb Salih’s Season of Migration to the North and Chinua Achebe’s Things Fall Apart,” International Journal of Linguistics, Literature and Translation, 2002.
08. Antonio Gramsci, Selections from the Prison Notebooks, ed. Quintin Hoareand and Geoffrey Nowell-Smith (New York: International Publishers, 1971).
09. Ranajit Guha, “Preface” in Ranajit Guha, ed., Subaltern Studies I, (Delhi: Oxford University Press, 1982), vii.
10. Walter D. Mignolo, “On subalterns and other agencies,” Postcolonial Studies, 8:4, (2005): 383.
11. John McLeod, Beginning Postcolonialism, (Manchester University Press, 2000), 175–176.
12. Ева М. Томпсон, Трубадури імперії. Російська література і колоніалізм, (Київ, 2006), 159–160.
13. Gayatri Chakravorty Spivak, “Can the Subaltern Speak?” in Patrick Williams & Laura Chrisman, eds., Colonial Discourse and Post-Colonial Theory: a Reader, (Columbia University Press: New York, 1994), 66–111.
14. Leela Gandhi, Postcolonial Theory. A Critical Introduction, (Edinburgh University Press, 1998), 86.
15. Ania Loomba, Colonialism and Postcolonialism, (Routledge: London and New York, 1998), 152.
16. Оксана Забужко, “Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української ґендерної міфології” в Хроніки від Фортінбраса, (Київ: Факт, 2009): 152–191.
17. Аґнєшка Матусяк, “Україна як колоніальна танцівниця” в Віра Агеєва, упоряд., Леся Українка. Драми та інтерпретації (Київ: Книга, 2011): 880.
18. Valerie Baisnée, “Bodies Revisited? Representations of the Embodied Self in Janet Frame’s and Lauris Edmond’s Autobiographies” in Maria Isabel Romero Ruiz, ed., Women’s Identities and Bodies in Colonial and Postcolonial History and Literature (Newcastle: Cambridge Scholar Publishing, 2012): 11.
19. Олена Юрчук, Особливості формування та стратегії репрезентації антиколоніального та постколоніального художніх дискурсів в українській літературі. Дисертація доктора філологічних наук: 10.01.01, (Київ: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2015), 35, 75–76.
20. Ania Loomba, Colonialism and Postcolonialism, (Routledge: London and New York, 1998), 163, 167–168.
21. Gayatri Chakravorty Spivak, “Can the Subaltern Speak?” in Patrick Williams & Laura Chrisman, eds., Colonial Discourse and Post-Colonial Theory: a Reader, (Columbia University Press: New York, 1994), 66–111.
22. Ania Loomba, Colonialism and Postcolonialism, (Routledge: London and New York, 1998), 222.
23. Gayatri Chakravorty Spivak, “Can the Subaltern Speak?” in Patrick Williams & Laura Chrisman, eds., Colonial Discourse and Post-Colonial Theory: a Reader, (Columbia University Press: New York, 1994), 66–111.
24. John McLeod, Beginning Postcolonialism, (Manchester University Press, 2000), 195.
25. Gayatri Chakravorty Spivak, “Can the Subaltern Speak?” in Patrick Williams & Laura Chrisman, eds., Colonial Discourse and Post-Colonial Theory: a Reader, (Columbia University Press: New York, 1994), 104.
26. Anne Applebaum, Gulag: a History, (Knopf Doubleday Publishing Group, 2003).
27. Paul Klebnikov, “Alexander Solzhenitsyn on the New Russia,” Forbes, Aug 5, 2008, (Републікація інтерв’ю 1994 року).
28. Александр Солженицын, “Поссорить родные народы??,” Известия, 2.04.2008.
29. Оксана Кісь, Повсякденне життя українських жінок у надзвичайних історичних обставинах середини ХХ ст.: ґендерні аспекти досвіду та репрезентацій. Дисертація доктора історичних наук: 07.00.05, (Львів: НАН України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, 2018), 119–120.
30. Марта Гавришко, “Заборонене кохання: фактичні дружини учасників підпілля ОУН та УПА 1940–1950-х років” в Гелінада Грінченко, Катерина Кобченко, Оксана Кісь, наук. ред., Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук. праць, (Київ: ТОВ «Арт Книга», 2015), 123–141.
31. Оксана Кісь, Повсякденне життя українських жінок у надзвичайних історичних обставинах середини ХХ ст.: ґендерні аспекти досвіду та репрезентацій. Дисертація доктора історичних наук: 07.00.05, (Львів: НАН України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, 2018).
32. Тетяна Антонова, “Жінка та її «мирні», «напівмирні» та «воєнні» ролі в боротьбі ОУН та УПА,” Український визвольний рух, Збірник 9, (Львів, 2007): 138–147.
33. Марта Гавришко, “Заборонене кохання: фактичні дружини учасників підпілля ОУН та УПА 1940–1950-х років” в Гелінада Грінченко, Катерина Кобченко, Оксана Кісь, наук. ред., Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук. праць, (Київ: ТОВ «Арт Книга», 2015), 134.
34. Марія Савчин, Тисяча доріг. Літопис УПА. Том 28, (Львів-Торонто, 1995), 97–98.
35. Марія Мандрик, “Жіночі обличчя українського підпілля – гендерний принцип чи «чоловіча» історія боротьби (історіографічне осмислення),” Культура народов Причерноморья, № 162, (2009): 129–134.
36. Євгенія Андрусяк, Спогади, (Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011).
37. Тетяна Вронська, Упокорення страхом: сімейне заручництво в каральній практиці радянської влади (1917–1953 рр., (Київ: Темпора, 2013). Цит. за: Оксана Кісь, Повсякденне життя українських жінок у надзвичайних історичних обставинах середини ХХ ст.: ґендерні аспекти досвіду та репрезентацій. Дисертація доктора історичних наук: 07.00.05, (Львів: НАН України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, 2018), 48.
38. Марта Гавришко, “Заборонене кохання: фактичні дружини учасників підпілля ОУН та УПА 1940–1950-х років” в Гелінада Грінченко, Катерина Кобченко, Оксана Кісь, наук. ред., Жінки Центральної та Східної Європи у Другій світовій війні: гендерна специфіка досвіду в часи екстремального насильства: зб. наук. праць, (Київ: ТОВ «Арт Книга», 2015), 123–141.
39. Оксана Кісь, Повсякденне життя українських жінок у надзвичайних історичних обставинах середини ХХ ст.: ґендерні аспекти досвіду та репрезентацій. Дисертація доктора історичних наук: 07.00.05, (Львів: НАН України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, 2018), 257.
40. Надія Суровцева, Спогади, (Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 1996).
41. Євгенія Андрусяк, Спогади, (Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2011).
42. Галина Коханська, З Україною в серці: спомини, ред. П. Й. Потічний і М. Посівнич (Торонто: Літопис УПA, 2008).
43. Р. Юрченков, “Создание и функционирование специального лагерного суда темниковского ИТЛ – Дубравлага (1945–1953),” Вестник НИИ гуманитарных наук при Правительстве Республики Мордовия, № 2 (18) (2011): 79.
44. Оксана Забужко, “Жінка-автор у колоніальній культурі, або Знадоби до української ґендерної міфології” в Хроніки від Фортінбраса, (Київ: Факт, 2009): 156.
45. Надія Суровцева, Спогади, (Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 1996).
46. Оксана Кісь, Повсякденне життя українських жінок у надзвичайних історичних обставинах середини ХХ ст.: ґендерні аспекти досвіду та репрезентацій. Дисертація доктора історичних наук: 07.00.05, (Львів: НАН України, Інститут народознавства, Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича, 2018), 558.
Author
Khrystyna Semeryn
About the author